вівторок, 28 листопада 2017 р.

Очі в літературі


 ОЧІ КОЛЬОРУ ВЕСНИ

Я бачив очі кольору весни -  
В них зелень травня, що росою вмилася, 
Ті очі полонили мої сни 
І у думках навіки оселилися... 

За них колись романтики-поети 
Йшли на дуелі і на барикади, 
А лицарі, відклавши арбалети, 
Про них складали чарівні балади 

Я бачив очі кольору лісів –  
В них все первинно дике, романтичне… 
Здається колір той на сто віків 
Мене в спою більше не залишить… 

Я закохався в їхню глибину, 
Що сяє блиском тисячі смарагдів,  
В їх усмішку – чарівну і дивну –  
І вже цьому не можу я зарадить 

Я бачив очі, радісні й сумні… -  
Зелені зорі і не можу їх забути… 
Прошу Тебе: очей не відводи 
Хоча б ще мить, щоб міг я в них втонути 

                Твої очі

Без поспіху та зайвих слів,
Дивлюсь й тону в очах твоїх.
Щораз, затримуючи, погляд свій,
І не сила відірватися від них.

Це наче, дивитись на зоряне небо,
Відчуваєш спокій десь у глибині.
Ти мовчи і казати нічого не треба,
Чарують і манять очей твоїх вогні.

Люблю дивитись і без слів мовчати,
В них я бачу те, що гріє моє серце.
Бачу все те чого словами не сказати,
Бачу таке бездонне, зоряне озерце.

Ох, не знаю чи сягну їх дна колись,
В них стільки змісту, стільки глибини.
Може втоплюсь в них - та ти дивись,
Твої очі, вони зеркало глибокої води.

автор: Дмитро Гусонька


Дана Кремінець – Я пішла, та я залишилась з тобою

Її очі важко з чимось порівняти,
То вони схожі на небо
І в них так хочеться літати.
То вони схожі на море,
В якому важко потонути.
Інколи просто схожі на себе,
Від яких погляду не можна відвернути.
В них закохатись легко,
Але ніяк не можна розлюбити,
Ці голубі чарівні очі
І не одному не дають в цім світі жити.
У них ти поглядом зайдеш
І з них не можеш вийти.
Ти все віддати на світі ладен,
Щоб тільки з ними залишитись.
Твоє життя вони змінили
І лиш з тобою залишились.
Не відпускай той погляд щирий,
Бо лиш тобі вона життя віддала,
І свої очі лиш для тебе відкривала.


Дівчина з зеленими очима

Дівчина з зеленими очима
Загадка, яку не розгадаєш.
З усіма відверта, максимально щира
Іншу ти таку не відшукаєш.
З тих хто слухає і хоче чути,
Не втече і не відвернеться ніколи,
Просто так не дасть себе забути
Не кида на вітер голосні промови.
Вмить сумна чи вмить весела
Найщиріше вірить в Бога,
А душа її неначе кришталева,
Зрозуміє іншого з пів слова.
Серце має розміром з Канаду
Вірить в інших більше аніж в себе,
Не брехатиме, а скаже правду,
Іноді буває дико вредна.
Кожен має свої таракани,
Але в неї ці створіння особливі,
Через них вона до всього ще й романтик,
Але ще крім того вона сильна.
З всього в світі не потерпить наглість
Деяких людей не переносить,
Кожного на місце вперто ставить,
Має трішки гіркуватий досвід.
Любить тільки довго й до нестями,
І цінує в людях їхню справжність,
І підтримкою завжди зарадить
Зі сміливістю прийме невдачі.
Дівчина з зеленими очима
Справді заслуговує на щастя,
Просто не зустріла ще людину
Із якою все повинно вдатись.
автор: Цілковито незалежна


ЧОРНІЇ БРОВИ, КАРІЇ ОЧІ
Українська народна пісня

Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?
Чорнії брови — стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь.
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!
Чорнії брови, карії очі!
Страшно дивиться весь час на вас: *
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Все будеш думать, очі, про вас.
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Все будеш думать, очі, про вас.

Євген Гребінка
Очи черные
Очи черные, очи страстные,
Очи жгучие и прекрасные!
Как люблю я вас! Как боюсь я вас!
Знать, увидел вас я в недобрый час.
Ох, недаром вы глубины темней!
Вижу траур в вас по душе моей.
Вижу пламя в вас я победное:
Сожжено на нем сердце бедное.
Но не грустен я, не печален я,
Утешительна мне судьба моя:
Все, что лучшего в жизни бог дал нам,
В жертву отдал я огневым глазам.

Іван Франко
ТВОЇ ОЧІ, ЯК ТЕ МОРЕ
Твої очі, як те море
Супокійне, світляне:
Серця мого давнє горе,
Мов пилинка, в них тоне.
Твої очі, мов криниця
Чиста на перловім дні,
А надія, мов зірниця,
З них проблискує мені.



Приказки та прислів`я про вади зору


Взяв би ті (окуляри) біс, що чіпляються на ніс.

Дивиться на Південь, а бачить Схід.

Добрий був, поки двома дивився, а надів ще пару— сказився.

Краще жити з поганими очима, чим без очей.

Менше жмурся так дальше побачиш.

Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.

Одно око на нас, а друге на Кавказ.

Одно око на полицю, а друге на помийницю.

Очей багато, а дулі під носом не бачить. Так кажуть на тих, що носять окуляри.

Очі скляні — очі дурні: упало й пропало.

Очі як картохи, а не бачуть ні трохи.

Спасибі за скляні очі, а ті хай і повилазять.

Хто багато очей має, той мало бачить.


Пісні про очі

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)